братище
БРАТИ́ЩЕ, а, ч., розм., рідко.
Збільш. до брат 2.
Гей, братища, пора знати, Що не всім нам панувати, Не всім дано теє знати, як речима [справами] керувати (з народної пісні);
– Що ж, братища? – кажуть інші. – Рушаймо панським добром ділитись! (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me