братище

БРАТИ́ЩЕ, а, ч., розм., рідко.

Збільш. до брат 2.

Гей, братища, пора знати, Що не всім нам панувати, Не всім дано теє знати, як речима [справами] керувати (з народної пісні);

– Що ж, братища? – кажуть інші. – Рушаймо панським добром ділитись! (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me