брейцара
Брейцара, -ри
ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брейцара — БРЕЙЦА́РА, и, ж., діал. Одна з частин ґирлиґи. Мідну напівстерту брейцару начищено до блиску (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах