1. Словник української мови Грінченка

бридь

Бридь, -ді

ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридь — І БРИД, відраза, гидота, гидь, р. гид; (хто) потвора, сил. гид гидом; бридота. Словник синонімів Караванського
  2. бридь — див. гидкий; сміття Словник синонімів Вусика