брикуха
Брикуха, -хи
ж.
1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178.
2) Своенравная.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брикуха — брику́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови