брикуха

Брикуха, -хи

ж.

1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178.

2) Своенравная.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брикуха — брику́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови