брилка

Значення в інших словниках

1. брилка — бри́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. брилка — -и, ж. Зменш. до брила. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брилка — БРИ́ЛКА, и, ж. Зменш. до бри́ла. [Пастух:] А тепер, гляди, коли б на гарній кришталевій брилці не з'їхала з гори у діл принцеса (Леся Українка); Чоботи журно дивились – на .. брилки землі, що зашерхли за ніч, од підошви одлипли (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
4. брилка — БРИ́ЛКА, и, ж. Зменш. до бри́ла. [Пастух:] А тепер, гляди, коли б на гарній кришталевій брилці не з’їхала з гори у діл принцеса (Л. Укр., II, 1951, 201); Чоботи журно дивились — на.. брилки землі, що зашерхли за ніч, од підошви одлипли (Тич., І, 1957, 246). Словник української мови в 11 томах