1. Словник української мови Грінченка

брукати

Брукати, -каю, -єш

гл. Ворковать. Шейк. Голубка... брукає. Pauli. II. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брукати — Занечишувати [III] Словник з творів Івана Франка
  2. брукати — бру́кати бруднити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт