брукати

бру́кати бруднити (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брукати — Занечишувати [III] Словник з творів Івана Франка
  2. брукати — Брукати, -каю, -єш гл. Ворковать. Шейк. Голубка... брукає. Pauli. II. 115. Словник української мови Грінченка