1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

брунатний

бруна́тний тьмяно-коричневий (ст): Спортова суконка з брунатного матеріялу (Нова хата 1933); Він уявляє собі на момент брунатні очі і тихий шепіт червоних вуст: “Ви ніколи нічого не знаєте...” (Лисяк)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брунатний — бруна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брунатний — (колір) каштановий, густожовтий, брунастий, сов. коричневий, г. бронзовий, (густобрунатний) бурий. Словник синонімів Караванського
  3. брунатний — -а, -е. Коричневий; темно-жовтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брунатний — БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (М. Коцюбинський); Пастушки З брунатними ногами, з торбинками Через плече, махали нам устріч Руками (М. Словник української мови у 20 томах
  5. брунатний — Коричневий, каштановий Словник застарілих та маловживаних слів
  6. брунатний — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
  7. брунатний — БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (Коцюб., II, 1955, 215); Вона йде по асфальту, і брунатні плоди каштанів поблискують біля її ніг (Собко, Граніт, 1937, 175)... Словник української мови в 11 томах
  8. брунатний — Брунатний, -а, -е Смуглый, темный. Словник української мови Грінченка