брунатний

КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий); РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко); Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко); Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський); Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в'ється по степу шлях битий (Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев'ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брунатний — бруна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брунатний — (колір) каштановий, густожовтий, брунастий, сов. коричневий, г. бронзовий, (густобрунатний) бурий. Словник синонімів Караванського
  3. брунатний — -а, -е. Коричневий; темно-жовтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брунатний — БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (М. Коцюбинський); Пастушки З брунатними ногами, з торбинками Через плече, махали нам устріч Руками (М. Словник української мови у 20 томах
  5. брунатний — бруна́тний тьмяно-коричневий (ст): Спортова суконка з брунатного матеріялу (Нова хата 1933); Він уявляє собі на момент брунатні очі і тихий шепіт червоних вуст: “Ви ніколи нічого не знаєте...” (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. брунатний — Коричневий, каштановий Словник застарілих та маловживаних слів
  7. брунатний — БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (Коцюб., II, 1955, 215); Вона йде по асфальту, і брунатні плоди каштанів поблискують біля її ніг (Собко, Граніт, 1937, 175)... Словник української мови в 11 томах
  8. брунатний — Брунатний, -а, -е Смуглый, темный. Словник української мови Грінченка