1. Словник української мови Грінченка

брунет

Брунет, -та

м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брунет — бруне́т іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. брунет — БРУНЕ́Т див. брюне́т. Словник української мови у 20 томах
  3. брунет — БРУНЕ́Т див. брюне́т. Словник української мови в 11 томах