брунет бруне́т іменник чоловічого роду, істота рідко Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me Брунеллескі Брунетівка Значення в інших словниках брунет — БРУНЕ́Т див. брюне́т. Словник української мови у 20 томах брунет — БРУНЕ́Т див. брюне́т. Словник української мови в 11 томах брунет — Брунет, -та м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках брунет — БРУНЕ́Т див. брюне́т. Словник української мови у 20 томах брунет — БРУНЕ́Т див. брюне́т. Словник української мови в 11 томах брунет — Брунет, -та м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922. Словник української мови Грінченка