1. Словник української мови Грінченка

брязкучий

Брязкучий, -а, -е

Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкучий — брязку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брязкучий — -а, -е. Який бряжчить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкучий — БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е. Який бряжчить. Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. брязкучий — Брязку́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. брязкучий — БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е. Який бряжчить. Співав [Т. Шевченко] про чесну боротьбу. Про сором кайданів брязкучих (Пісні та романси.., II, 1956, 223); Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Мал., І, 1956, 65). Словник української мови в 11 томах