1. Словник української мови у 20 томах

брязкучий

БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е.

Який бряжчить.

Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкучий — брязку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брязкучий — -а, -е. Який бряжчить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкучий — Брязку́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. брязкучий — БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е. Який бряжчить. Співав [Т. Шевченко] про чесну боротьбу. Про сором кайданів брязкучих (Пісні та романси.., II, 1956, 223); Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Мал., І, 1956, 65). Словник української мови в 11 томах
  5. брязкучий — Брязкучий, -а, -е Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310. Словник української мови Грінченка