1. Словник української мови Грінченка

булька

Булька, -ки

ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. І. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булька — бу́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́льки Орфографічний словник української мови
  2. булька — -и, ж. Порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька; пухир. Мильні бульки. Бульки пускати — тонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булька — БУ́ЛЬКА, и, ж. Порожниста, наповнена повітрям водяна, мильна і т. ін. кулька; пухир. Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки (І. Нечуй-Левицький); Дощ укрив бульками став... (М. Рильський); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. булька — бу́лька: ◊ вода́ з бу́льками → вода ◊ меха́нік бу́льки́ носом пуска́ти → механік Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. булька — див. бульбашка Словник синонімів Вусика
  6. булька — бу́льки пуска́ти / пусти́ти. 1. Тонути. — Вже й очі вирячив бідаха наш Максим, Уже й бульки пуска (М. Рильський); // Гинути. — Він (кіт) такий мій, як і твій! — відповів Павло.— Але твій уже бульки з моря пускає, а мій ще бігає… (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
  7. булька — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Словник синонімів української мови
  8. булька — БУ́ЛЬКА, и, ж. Порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька; пухир. Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки (Н.-Лев., II, 1956, 227); Дощ укрив бульками став… (Рильський, І, 1946, 226); *У порівн. Словник української мови в 11 томах