1. Словник української мови Грінченка

бурачки

Бурачки, -ків

м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурачки — бура́чки́ (буря́чки́) кул. буряки та хрін, потерті на дрібній тертці і присмачені (м, ср, ст)||бурачки (бурячки) з хроном, цвіклі (цвікли) ◊ бура́чки́ (буря́чки́) з хро́ном = бура́чки́ (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт