бурачки
бура́чки́ (буря́чки́) кул. буряки та хрін, потерті на дрібній тертці і присмачені (м, ср, ст)||бурачки (бурячки) з хроном, цвіклі (цвікли)
◊ бура́чки́ (буря́чки́) з хро́ном = бура́чки́ (м, ср, ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурачки — Бурачки, -ків м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81. Словник української мови Грінченка