буркало

Буркало, -ла

об. Ворчунъ, ворчунья.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркало — БУ́РКАЛО, а, ч. і с., розм., рідко. Той, хто бурчить. Набридливе буркало. Словник української мови у 20 томах