буркітник

Буркітник, -ка

м. Воркующій (эпитетъ голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі. К. Дз. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me