бурли-голова
Бурли-голова, -ви
м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурли-голова — -и, ч., діал. Неспокійна людина, шибеник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурли-голова — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика