бурли-голова
бурли́-голова
-и, ч., діал.
Неспокійна людина, шибеник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурли-голова — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика
- бурли-голова — Бурли-голова, -ви м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г. Словник української мови Грінченка