1. Словник української мови Грінченка

бурячок

Бурячок, -чка

м.

1) ум. отъ буряк.

2) мн. раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурячок — бурячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бурячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до буряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурячок — БУРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до буря́к 2. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Панас Мирний); Кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. бурячок — БУРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до буря́к. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортнн бурячки, цибулю, кріп (Мирний, І, 1954, 334); Кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (Коцюб., II, 1955, 15). Словник української мови в 11 томах