бурячок
БУРЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до буря́к 2.
Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Панас Мирний);
Кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурячок — бурячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бурячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до буряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурячок — БУРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до буря́к. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортнн бурячки, цибулю, кріп (Мирний, І, 1954, 334); Кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (Коцюб., II, 1955, 15). Словник української мови в 11 томах
- бурячок — Бурячок, -чка м. 1) ум. отъ буряк. 2) мн. раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132. Словник української мови Грінченка