1. Словник української мови Грінченка

бур'януватий

Бур'януватий, -а, -е

1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у.

2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бур'януватий — бур'янува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бур'януватий — -а, -е. Засмічений бур'яном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бур'януватий — БУР'ЯНУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що бур'яни́стий. Бур'янувате сіно (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах