1. Словник української мови у 20 томах

бур'януватий

БУР'ЯНУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що бур'яни́стий.

Бур'янувате сіно (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бур'януватий — бур'янува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бур'януватий — -а, -е. Засмічений бур'яном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бур'януватий — Бур'януватий, -а, -е 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130. Словник української мови Грінченка