бутурлин

Бутурлин, -на

м. Въ загадкѣ: гребешокъ, изгоняющій насѣкомыхъ. Чорни бутурлин з гори свині потурлив. Грин. І. 248.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me