буханчик
Бухан, -на
м.
1) = буханець. Пшенишний бухан. Грин. ІІ. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. ІІ. 86. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ном. № 4963. ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буханчик — буха́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- буханчик — -а, ч. Зменш. до бухан 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- буханчик — БУХА́НЧИК, а, ч. Зменш. до буха́н 1. Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (І. Котляревський); Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- буханчик — див. хліб Словник синонімів Вусика
- буханчик — БУХА́НЧИК, а, ч. Зменш. до буха́н 1. Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (Котл., І, 1952, 95); Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Вовчок, I, 1955, 147). Словник української мови в 11 томах