буханчик
БУХА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до буха́н 1.
Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (І. Котляревський);
Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буханчик — буха́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- буханчик — -а, ч. Зменш. до бухан 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- буханчик — див. хліб Словник синонімів Вусика
- буханчик — БУХА́НЧИК, а, ч. Зменш. до буха́н 1. Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (Котл., І, 1952, 95); Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Вовчок, I, 1955, 147). Словник української мови в 11 томах
- буханчик — Бухан, -на м. 1) = буханець. Пшенишний бухан. Грин. ІІ. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. ІІ. 86. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ном. № 4963. ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19. Словник української мови Грінченка