1. Словник української мови Грінченка

буць

Буць, -ця

м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. посл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буць — -і, ч., діал. Невдало випечена хлібина із тіста, яке погано зійшло або спеклося. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буць — див. хліб Словник синонімів Вусика