буць

-і, ч., діал.

Невдало випечена хлібина із тіста, яке погано зійшло або спеклося.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буць — див. хліб Словник синонімів Вусика
  2. буць — Буць, -ця м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. посл. Словник української мови Грінченка