біганина

Бігани́на, -ни

ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біганина — бігани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. біганина — Шастанина, бігання, швендяння, метушня, рейвах; П. переполох. Словник синонімів Караванського
  3. біганина — -и, ж., розм. Те саме, що бігання 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біганина — БІГАНИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що бі́гання 1. Піднявся гомін та біганина. Парубки ловили дівчат, .. жартували (Панас Мирний); Все, здавалось, було готове у мене в дорогу, проте днів на три ще вистачило біганини; білизна не готова... Словник української мови у 20 томах
  5. біганина — див. метушня; рух Словник синонімів Вусика
  6. біганина — I. БІГ (швидке пересування на ногах); БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА підсил. розм., БІГОТНЯ́ підсил. розм. (протягом тривалішого часу або в різних напрямках); РИСЬ розм. (про швидкий біг — звичайно в одному напрямку). Словник синонімів української мови
  7. біганина — Бігани́на, -ни, -ні, -ною Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. біганина — БІГАНИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що бі́гання 1. Піднявся гомін та біганина. Парубки ловили дівчат, .. жартували (Мирний, III, 1954, 42); На вулиці біганина, шум (Головко, II, 1957, 22); Все, здавалось, було готове у мене в дорогу... Словник української мови в 11 томах