біганина

I. БІГ (швидке пересування на ногах); БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА підсил. розм., БІГОТНЯ́ підсил. розм. (протягом тривалішого часу або в різних напрямках); РИСЬ розм. (про швидкий біг — звичайно в одному напрямку). Ованес біжить, стрибає й раптом біг свій зупиняє (П. Тичина); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); І піде біганина, заведуть гармидер, бігають та галасують, поки виголодаються (Марко Вовчок); Ноги в його (Петра) від біготні заболіли, заболіли руки, голова і груди (Панас Мирний).

МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., РУХАНИ́НА розм., РОЗГАРДІЯ́Ш розм., ША́РВАРОК розм., ША́РВАРКА розм., КАТАВА́СІЯ розм., ШАМОТНЯ́ розм., ШАМО́ТНЯВА розм., СОДО́М розм., СОДО́МА розм., ШАРПАНИ́НА розм., МЕТУШНЯ́ВА розм., СУЄТА́ розм., ТЯГАНИ́НА розм., ПО́РУХ розм., ВОРУШІ́ННЯ розм., ВОРУШНЯ́ розм., ЗАМЕТУШНЯ́ діал., ЗАМЕТНЯ́ діал., ШЕ́МЕТ діал., ШАТАНИ́НА заст.; ГАРМИ́ДЕР розм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); (Любов:) Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум'ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір'я в'їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом — постріл. Ні диму, ні полум'я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). — Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.