бігамія

ДВОШЛЮ́БНІСТЬ спец. (форма шлюбу), БІГА́МІЯ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігамія — біга́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бігамія — БІГАМІЯ – МОНОГАМІЯ – ПОЛІГАМІЯ Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний. Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі. Літературне слововживання
  3. бігамія — -ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бігамія — Двоженство Словник чужослів Павло Штепа
  5. бігамія — БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. У XVII і XVIII ст. Словник української мови у 20 томах
  6. бігамія — біга́мія (від бі... та ...гамія) двошлюбність, двоєженство. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бігамія — (двоєженство) укладення подружнього зв'язку особою, котра уже перебуває у подружжі. Універсальний словник-енциклопедія
  8. бігамія — БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. Словник української мови в 11 томах