бігамія
БІГАМІЯ – МОНОГАМІЯ – ПОЛІГАМІЯ
Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний.
Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі. 2. У тварин – спарування самця з однією й тією ж самицею.
Пох. моногамний.
Полігамія. 1. Груповий шлюб у деяких племен і народів; багатошлюбність. 2. У тварин – спарування самця з кількома самицями або самиці з кількома самцями. Пох. полігамний.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бігамія — біга́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бігамія — -ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бігамія — Двоженство Словник чужослів Павло Штепа
- бігамія — БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. У XVII і XVIII ст. Словник української мови у 20 томах
- бігамія — біга́мія (від бі... та ...гамія) двошлюбність, двоєженство. Словник іншомовних слів Мельничука
- бігамія — (двоєженство) укладення подружнього зв'язку особою, котра уже перебуває у подружжі. Універсальний словник-енциклопедія
- бігамія — ДВОШЛЮ́БНІСТЬ спец. (форма шлюбу), БІГА́МІЯ. Словник синонімів української мови
- бігамія — БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. Словник української мови в 11 томах