біжачий

Біжачий, -а, -е

= бігучий Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біжачий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бігти. Великий тлумачний словник сучасної мови