біжачий
біжа́чий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до бігти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біжачий — Біжачий, -а, -е = бігучий Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ. Словник української мови Грінченка