біжниця

Біжниця, -ці

ж.

1) = божниця.

2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біжниця — див. божник Словник церковно-обрядової термінології
  2. біжниця — -і, ж., зах. 1》 Божниця. 2》 Храм. Великий тлумачний словник сучасної мови