біжник
Біжник, -ка
м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
біжник —
див. божник
Словник церковно-обрядової термінології
-
біжник —
-а, ч., діал. Поличка для ікон.
Великий тлумачний словник сучасної мови