біжник

біжни́к

-а, ч., діал.

Поличка для ікон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біжник — див. божник Словник церковно-обрядової термінології
  2. біжник — Біжник, -ка м. Полочка для иконъ. Конст. у. Словник української мови Грінченка