1. Словник української мови Грінченка

білогривець

Білогривець, -вця

м.

1) Конь съ бѣлой гривой.

2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білогривець — -вця, ч. Той, у кого світла або сива грива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білогривець — див. кінь Словник синонімів Вусика