1. Словник української мови Грінченка

білогруд

Білогруд, -да

м.

1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех.

2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. ум. білогрудик. Вх. Зн. 3.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білогруд — білогру́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови