білість
Білість, -лости
ж. Бѣлизна. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білість — бі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- білість — -лості, ж. Абстр. ім. до білий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- білість — БІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до бі́лий 1. Його груба, висока фігура ясно відрисувалася на тлі .. неба, облитого величезною пурпуровою пожежею з золотим, тепер уже аж до білості розжареним низом (І. Словник української мови у 20 томах
- білість — БІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до бі́лий 1. Його груба, висока фігура ясно відрисувалася на тлі.. неба, облитого величезною пурпуровою пожежею з золотим, тепер уже аж до білості розжареним низом (Фр., III, 1950, 327); Його голена голова залисніла пергаментовою білістю (Досв., Вибр., 1959, 226). Словник української мови в 11 томах