важкенько

Важкенько

нар. ум. отъ важко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкенько — важке́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. важкенько — ВАЖКЕ́НЬКО, розм. Присл. до важке́нький. – Да, щастя... Піввіку на чужому полі в три вузлики скрученим. Важкенько це щастя дісталося (С. Добровольський); Важкенько житиметься мені серед літераторів з моєю закоханістю у сталість та порядок (В. Словник української мови у 20 томах
  3. важкенько — див. важко Словник синонімів Вусика