важкенько
Важкенько
нар. ум. отъ важко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важкенько — важке́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- важкенько — ВАЖКЕ́НЬКО, розм. Присл. до важке́нький. – Да, щастя... Піввіку на чужому полі в три вузлики скрученим. Важкенько це щастя дісталося (С. Добровольський); Важкенько житиметься мені серед літераторів з моєю закоханістю у сталість та порядок (В. Словник української мови у 20 томах
- важкенько — див. важко Словник синонімів Вусика