1. Словник української мови Грінченка

валькування

Валькува́ння, -ня

с.

1) Выведеніе глиняной стѣны.

2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валькування — валькува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. валькування — -я, с. Дія за знач. валькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти. Бажаними для молодих людей були вечори, на які господарі запрошували їх обривати кукурудзу чи скубти пір'я, традиційні толоки з валькування глинобитних хат, на яких хлопці кіньми замішували глину... Словник української мови у 20 томах
  4. валькування — Валькува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти. Словник української мови в 11 томах