валькування
ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. валькува́ти.
Бажаними для молодих людей були вечори, на які господарі запрошували їх обривати кукурудзу чи скубти пір'я, традиційні толоки з валькування глинобитних хат, на яких хлопці кіньми замішували глину, дівчата робили вальки, а потім разом укладали в стіни (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валькування — валькува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- валькування — -я, с. Дія за знач. валькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валькування — Валькува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- валькування — ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валькува́ти. Словник української мови в 11 томах
- валькування — Валькува́ння, -ня с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками). Словник української мови Грінченка