вартовик

Вартовик, -ка

м. = вартівник. Левч. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартовик — -а, ч., діал. Вартовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вартовик — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика