вартовик

вартови́к

-а, ч., діал.

Вартовий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартовик — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
  2. вартовик — Вартовик, -ка м. = вартівник. Левч. 157. Словник української мови Грінченка