ватажка
Ватажка, -ки
ж.
1) ум. отъ ватага.
2) = ватаг 1. Рудч. Чп. 101.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ватажка — вата́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ватажка — -и. Жін. до ватажок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ватажка — ВАТА́ЖКА, и, ж., розм. Приміщення для перебування ватаги. Колиби будували дві – вгорі пасовища більшу – ватазьку колибу, ватажку, внизу меншу – вівчарську колибу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ватажка — див. ватага Словник синонімів Вусика
- ватажка — ВАТА́ЖКА, и, ж. Зменш. до вата́га. Словник української мови в 11 томах