ватажка

Ватажка, -ки

ж.

1) ум. отъ ватага.

2) = ватаг 1. Рудч. Чп. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватажка — вата́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ватажка — -и. Жін. до ватажок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ватажка — ВАТА́ЖКА, и, ж., розм. Приміщення для перебування ватаги. Колиби будували дві – вгорі пасовища більшу – ватазьку колибу, ватажку, внизу меншу – вівчарську колибу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ватажка — див. ватага Словник синонімів Вусика
  5. ватажка — ВАТА́ЖКА, и, ж. Зменш. до вата́га. Словник української мови в 11 томах