вдовіти
Вдові́ти, -ві́ю, -єш
гл. = удовіти.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовіти — вдові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вдовіти — (удовіти), -ію, -ієш, недок. Жити вдовою або вдівцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдовіти — ВДОВІ́ТИ (УДОВІ́ТИ), і́ю, і́єш, недок. Жити вдовою або вдівцем. Вдовіти – горе терпіти (прислів'я); Він вже давненько удовів (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- вдовіти — Вдівець дітям не отець, бо й сам круглий сирота. Мається на увазі, що чоловік не може добре доглядати дітей, бо йому й самому потрібно жіночої опіки. Вдовіти — горе терпіти. Вдовіти — то терпіти. Приповідки або українсько-народня філософія
- вдовіти — ВДОВІ́ТИ (УДОВІ́ТИ), і́ю, і́єш, недок. Жити вдовою або вдівцем. Вдовіти — горе терпіти (Укр.. присл.., 1955, 138); Він вже давненько удовів (Вовчок, VI, 1956, 301). Словник української мови в 11 томах