ведмедик
Ведмедик, -ка
м.
1) ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3.
2) насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris.
3) Родъ хмѣльнаго напитка.
4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ведмедик — ведме́дик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ведмедик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до ведмідь 1). 2》 Дитяча іграшка. 3》 Дитяча гра. 4》 Те саме, що ведмідь 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ведмедик — ВЕДМЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ведмі́дь 1. Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику – під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові – на горбу, Я примощусь під бузиною (Л. Глібов); Явдоха побачила двох ведмедиків (О. Донченко); // Дитяча іграшка. Словник української мови у 20 томах
- ведмедик — Ведме́дик, -ка, -ку! -дики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ведмедик — ВЕДМЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ведмі́дь 1. Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику — під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові — на горбу, Я примощусь під бузиною (Гл., Вибр., 1957, 133); Явдоха побачила двох ведмедиків (Донч. Словник української мови в 11 томах