ведмедик
ВЕДМЕ́ДИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до ведмі́дь 1.
Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику — під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові — на горбу, Я примощусь під бузиною (Гл., Вибр., 1957, 133);
Явдоха побачила двох ведмедиків (Донч., III, 1956, 56).
2. Дитяча іграшка.
В кімнаті скромній.. Ляльки й ведмедики зійшлись І малюки розташувались (Рильський, І, 1956, 366).
3. Дитяча гра.
— Нум у ведмедика гулять! — Сусідній хлопчик став казать (Гл., Вибр., 1957, 208).
4. Те саме, що ведмі́дь 3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ведмедик — ведме́дик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ведмедик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до ведмідь 1). 2》 Дитяча іграшка. 3》 Дитяча гра. 4》 Те саме, що ведмідь 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ведмедик — ВЕДМЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ведмі́дь 1. Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику – під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові – на горбу, Я примощусь під бузиною (Л. Глібов); Явдоха побачила двох ведмедиків (О. Донченко); // Дитяча іграшка. Словник української мови у 20 томах
- ведмедик — Ведме́дик, -ка, -ку! -дики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ведмедик — Ведмедик, -ка м. 1) ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris. 3) Родъ хмѣльнаго напитка. 4) Наливное колесо въ мельницѣ. Словник української мови Грінченка